Покращення інформаційної технології управління криптовалютними активами
Олексій Сілагін, Ігор Арсенюк, Володимир Месюра, Сергій КукунінРобота присвячена удосконаленню дуже актуальної та важливої у наш час програмно-апаратної технології управління криптовалютними активами. Ця технологія, як і додатки, що її реалізують, одержала назву «криптовалютний гаманець». З метою визначення першочергових напрямків удосконалення даної технології було детально проаналізовано сучасні програмно-апаратні рішення існуючих додатків по управлінню криптовалютними активами. Аналіз та вибір методологічних а також технологічних рішень здійснювався, у першу чергу, із застосуванням критеріїв функціональності, зручності та безпеки. У результаті аналізу було показано, що найефективнішою, за вищевказаними критеріями, є технологія, що базується на створенні окремих, так званих «не кастодіальних» мобільних додатків із прив’язкою до відбитку пальця або FACE ID. За результатами здійсненого аналізу було також виявлено, що жодне із наведених технологічних рішень не передбачає реалізацію функції автоматизованого оцінювання рівня привабливості пропозицій із продажу криптовалюти, а також подальшого ранжування пропозицій за цим показником. Саме тому, з метою розширення функціоналу інформаційної технології управління криптовалютними активами було розроблено нову інформаційну технологію, що передбачає уведення функцій оцінювання рівня привабливості пропозицій із продажу криптовалюти, а також ранжування пропозицій провайдерів, залежно від результатів такого оцінювання. Крім того, наведено етапи процесу оцінювання привабливості наявних пропозицій. Запропонована технологія, у свою чергу, є складовою частиною технології криптовалютного гаманця та використовує апарат нечітких множин. Також, у роботі формалізована та змодельована задача оцінювання рівня привабливості пропозицій продажу криптовалют із використанням теорії нечіткої логіки та нечітких множин
Використані джерела
[1] Nakamoto, S. (2008). Bitcoin: A Peer-to-Peer electronic cash system. Retrieved from https://bitcoin.org/bitcoin.pdf.
[2] Christidis, K., & Devetsikiotis, M. (2016). Blockchains and smart contracts for the Internet of Things. IEEE Access, 4, 2292-2303. doi: 10.1109/ACCESS.2016.2566339.
[3] Lee, B., Lee, J.H. (2017). Blockchain-based secure firmware update for embedded devices in an Internet of Things environment. The Journal of Supercomput, 73, 1152-1167. doi: 10.1007/s11227-016-1870-0.
[4] Ferrer, C.E. (2019). The blockchain: A new framework for robotic swarm systems. In K. Arai, R. Bhatia & S. Kapoor (Eds.), Proceedings of the future technologies conference (FTC 2018). Advances in intelligent systems and computing (Vol 881, pp 1037-1058). Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-02683-7_77
[5] Antonopoulos, A.M. (2014). Mastering Bitcoin: Unlocking digital cryptocurrencies. Newton: O'Reilly Media, Inc.
[6] Zadeh, L. (1976). The concept of a linguistic variable and its application to approximate decision making. Moscow: Mir.
[7] Rotshtein, O.P. (1999). Intelligent identification technologies: Fuzzy sets, genetic algorithms, neural networks. Vinnytsia: UNIVERSUM - Vinnytsia.
[8] Zimmermann, H.J. (1987). Fuzzy sets, decision making and expert systems. Kluwer: Dordrecht.
[9] Roik, O.M., & Poplavskyi, A.V. (2016). Fuzzy approach to solving the problem of identification of color shades. Optical-Electronic Information and Energy Technologies, 2, 39-42.