Багатовимірна матриця класифікації інформації для оцінки ризиків інформаційної безпеки
Тетяна Коробейнікова, Андрій ЯмничУ даній роботі розглядається одна з ключових задач щодо комплексної системи оцінки ризиків інформаційної безпеки для персоналу під час розмежування доступу до інформаційних ресурсів компанії. Актуальність дослідження підтверджується численними випадками витоків інформації, які демонструють недостатню ефективність традиційних методів класифікації та контролю доступу. Дослідження передбачає аналіз існуючих стратегій класифікації інформаційних ресурсів компанії та розробка додаткового методу, що базується на постійному аналізі доступу і динамічному коригуванні класифікації таких ресурсів. Для досягнення цієї мети було використано методи аналізу поточних стратегій класифікації інформації, комбінування різних методів класифікації та впровадження графічного методу поєднання традиційної класифікації ресурсів із динамічною складовою за допомогою багатовимірної матриці. Основні результати дослідження передбачають розробку вдосконаленого методу, що дозволяє постійно аналізувати доступ персоналу до інформаційних ресурсів компанії і в динамічному режимі коригувати класифікацію інформаційних ресурсів залежно від правил розмежування цього доступу. Запропонований підхід дозволяє включати довільну кількість показників на графіку у вигляді набору векторів та в подальшому розраховувати загальні оцінки ризиків на основі суми або різниці цих векторів. Практична цінність роботи полягає в тому, що запропонований підхід дозволяє в повній мірі використовувати сучасні технології контролю доступу і може бути основою для подальших досліджень, наприклад, таких, які підтримують автоматизовану класифікацію інформації за допомогою тренування нейронних мереж. Крім того, у рамках даного дослідження було проведено детальний огляд існуючих методів оцінки ризиків інформаційних ресурсів компанії та виявлено ключові недоліки, що притаманні традиційним підходам. Зокрема, були проаналізовані методи, що базуються на фіксованих рівнях доступу та використанні статичних правил для контролю доступу. Виявилося, що такі методи не здатні адекватно реагувати на динамічні зміни в поведінці користувачів та зміни у важливості інформаційних ресурсів. Таким чином, запропонований підхід дозволяє забезпечити більш гнучкий та адаптивний контроль доступу до інформаційних ресурсів. Це досягається шляхом постійного моніторингу доступу та автоматичного коригування рівнів доступу на основі аналізу поведінкових даних користувачів та зміни контексту використання інформаційних ресурсів